алергологія

Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію (3.2. Для закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу)

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

3.2. Для закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу

Положення протоколу

Обґрунтування

Необхідні дії

1. Профілактика

Специфічної профілактики не існує, чинники МА та перехресних алергічних реакцій наведені в пункті 4.1 розділу IV. Запобігання використанню підозрюваного в реакції ЛЗ, а також його аналогів та перехресно-реагуючих ЛЗ, до остаточного визначення.

Обов’язкові:
Проінформувати пацієнта про запобігання використання ЛЗ, що раніше спричинив МА, або подібних до нього ЛЗ та пояснити план дій на випадок розвитку алергічної реакції (див. розділ IV, приклад індивідуального плану надзвичайних дій при анафілаксії).
До остаточного визначення ЛЗ, що спричинив МА, та встановлення діагнозу надати пацієнту
заключення / лист з описом його побічної реакції на ЛЗ (підозрюваний) та рекомендаціями щодо запобігання прийому певних ЛЗ та щодо прийому альтернативних ЛЗ. Створення локального реєстру пацієнтів з МА.

2. Діагностика

Детально зібраний анамнез є важливим першим кроком на шляху до точної діагностики медикаментозно- індукованої реакції. Він повинен включати відомості про ЛЗ (доза, спосіб і терміни введення) разом з природою / характеристикою, часом початку, особливостями розвитку (прогресії) та зникнення симптомів (примітка*).
Дуже важливим є співпраця лікаря-алерголога / лікаря-імунолога з лікарем-анестезіологом на етапі обстеження пацієнта з періоперативною МА.
Ретельне фізичне обстеження може допомогти визначити можливі механізми, що лежать в основі несприятливих медикаментозних реакцій, і хід подальшого обстеження (див. таблиця 3).
Шкірна проба уколом, так званий шкірний прик-тест, і внутрішньошкірні проби підтверджують IgE-опосередкований характер сенсибілізації; аплікаційні проби (патч-тести) або відстрочені результати внутрішньошкірних тестів – свідчать про сповільнене реагування або Т-клітиннозалежний процес, спрямований на конкретний ЛЗ. Тим неменш, всі результати шкірних проб повинні завжди інтерпретуватися в рамках відповідних клінічних проявів.
Внутрішньошкірні тести частіше можуть викликати системні алергічні реакції і, отже, повинні виконуватися тільки після проведення шкірних прик-тестів досвідченим персоналом в умовах стаціонару з обладнанням для реанімації. Сироваткова триптаза, серинова протеаза, що вивільняється з тучних клітин, є єдиним в даний час показником крові для діагностики гострих алергічних реакцій.

Дії лікаря-алерголога, лікаря-алерголога дитячого ЗОЗ під час консультації: Обов’язкові:
1. Оцінка факторів ризику розвитку та ко-факторів МА (див. таблиця 2).
2. Збір анамнезу (див. додаток 3).
3. Об’єктивне клінічне дослідження.
4. Диференціальна діагностика клінічних проявів МА.
5. Визначення об’єму алергологічного дослідження з урахуванням передбачуваного механізму реакції гіперчутливості на ЛЗ (див. додаток 8).
6. Консультація інших спеціалістів за показаннями.
7. Для проведення шкірних прик-тестів та інтрадермальних (внутрішньошкірних) тестів з причинними та / або альтернативними ЛЗ (в залежності від типу та тяжкості форм первинної реакції) скерувати пацієнта у алергологічне відділення або спеціалізований центр ЗОЗ (в умовах стаціонару).
8. При реакціях негайного типу в анамнезі – визначення IgE специфічних до певних ЛЗ (перелік дуже обмежений).
9. При анафілаксії – оцінка рівня триптази (базового).

3. Лікування

На амбулаторному етапі лікуються пацієнти з проявами:
– негенералізованої кропив’янки;
– набряку Квінке легкого ступеня.
Лікар надає рекомендації щодо виду ЛЗ, які може застосовувати пацієнт.
Направлення до стаціонару.
У алергологічному відділенні лікуються пацієнти з:
– генералізованою кропив’янкою;
– багатоформною еритемою;
– набряком Квінке середньо-тяжкого та тяжкого ступеня;
– проявами бронхоспазму;
– ГоТАР І та ІІ ступеня тяжкості.
У реанімаційному відділенні міських лікарень, алергологічного центру лікуються пацієнти з МА із проявами:
– набряку Квінке з локалізацією в ділянці гортані;
– ГоТАР ІІІ та ІV ступеня тяжкості;
– анафілаксії.

1. Надання первинної медичної допомоги при перших проявах анафілаксії (див. додатки 5, 6, 7).
2. Лікування МА легкого ступеня в залежності від клінічних проявів згідно з існуючими стандартами лікування.
3. Скерувати пацієнтів до алергологічного відділення з клінічними проявами МА:
Генералізованої кропив’янки, бронхоспазму, багатоформної еритеми, набряку Квінке, алергічного дерматиту, алергічного васкуліту, ГоТАР І, ІІ ступеня тяжкості.
4. Скерувати пацієнтів до реанімаційного відділення:
при анафілаксії, МА з клінічними симптомами ГоТАР III, IV ступеня тяжкості.

4. Госпіталізація

Підставою для госпіталізації до алергологічного відділення є МА з проявами:
– генералізованої кропив’янки;
– багатоформної еритеми;
– набряку Квінке середньо-тяжкого і тяжкого ступеня;
– бронхоспазму;
– ГоТАР І та ІІ ступеня тяжкості.
Підставою для госпіталізації в реанімаційне відділення є МА з проявами:
– набряку Квінке з локалізацією в ділянці гортані;
– ГоТАР ІІІ та ІV ступеня тяжкості;
– анафілаксії.

1. Лікування МА середнього та тяжкого ступеня в залежності від клінічних проявів згідно з існуючими стандартами лікування.
2. При анафілаксії – визначення рівня триптази (базового).

5. Подальше спостереження та обстеження

Обстеження пацієнтів з МА здійснюється лікарем-алергологом, лікарем-алергологом дитячим ЗОЗ, що надає вторинну (спеціалізовану) або третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу в умовах стаціонару (проведення шкірного тестування).
До остаточного визначення ЛЗ, що спричинив МА, та встановлення діагнозу надати пацієнту заключення / лист з описом його побічної реакції на ЛЗ (вказати підозрюваний ЛЗ) та рекомендаціями щодо запобігання використання певних ЛЗ, а також щодо використання альтернативних ЛЗ.
Алергологічний паспорт пацієнта та браслет рекомендовано надати пацієнту тільки після встановлення остаточного діагнозу, підтвердженого специфічними IgE або позитивними шкірними прик-тестами, внутрішньошкірними або провокаційними тестами.
Провокаційні тести проводяться у ЗОЗ, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, (спеціалізованому центрі в умовах стаціонару).

1. Надати пацієнту заключення з інформацією про запобігання використання ЛЗ, що раніше спричинив МА, або подібних до нього ЛЗ. Рекомендувати альтернативні ЛЗ та пояснити план дій на випадок розвитку алергічної реакції (див. розділ IV, приклад індивідуального плану надзвичайних дій при анафілаксії).
2. З метою визначення ЛЗ, що спричинив МА, скерувати пацієнта до алергологічного відділення або спеціалізованого алергологічного центру (в умовах стаціонару) для проведення шкірного, провокаційного тестування.

*Примітка: Основні відомості, які необхідно з’ясувати у пацієнта при підозрі на МА:

  • Детальний опис реакції
  • Послідовність виникнення симптомів і їх тривалість:

– проведене лікування (під час реакції)

– результат

  • Послідовність появи симптомів після введення ЛЗ:
  • Чи вводився підозрюваний ЛЗ раніше, ще до даного курсу лікування?
  • Як довго використовувався ЛЗ перед початком проявів побічної реакції?
  • Коли використання ЛЗ припинилося? Яким був ефект?
  • Опис очевидців (пацієнт, родич, лікар)
  • Чи є фотографія проявів зворотньої реакції?
  • Захворювання, для лікування якого використовувався підозрюваний ЛЗ, тобто основне захворювання (яке може стати причиною виникнення симптомів, а не підозрюваний ЛЗ)
  • Перелік ЛЗ, які приймалися під час виникнення побічної реакції

(включаючи ЛЗ, що регулярно застосовуються, а також ЛЗ, що відпускаються без рецепта, і засоби нетрадиційної медицини)

  • Анамнез життя
  • Алергічна реакція на інші ЛЗ
  • Інші алергічні реакції

Таблиця 2

Фактори ризику розвитку несприятливих медикаментозних реакцій на ЛЗ

З боку пацієнта

Характеристика

Вік

Молоді повнолітні більш схильні до ризику розвитку несприятливих медикаментозних реакцій на ЛЗ, ніж діти та люди похилого віку

Стать

Жінки більш схильні до ризику розвитку несприятливих медикаментозних реакцій на ЛЗ, ніж чоловіки

Спадковість

Атопія може провокувати більш серйозні та важкі реакції. Генетичний поліморфізм. Супутнє захворювання на ВІЛ, герпесвірусні інфекції (ПВГ1, Г2, Г3, ЕБВ, ЦМВ та інші), кістозний фіброз (через часте використання антибіотиків)

Імунний статус

Попередня МА або попередня позитивна алергічна шкірна проба на переносимість ЛЗ

Пов’язані з ЛЗ

 

Хімічні властивості ЛЗ

Бета-лактамні складові, нервово-м’язові блокатори, радіоконтрастні речовини, НППЗ зустрічаються найбільш часто. Високомолекулярні компоненти / гаптенформуючі препарати більш імуногенні

Спосіб застосування

Несприятливі медикаментозні реакції на ЛЗ виникають частіше при зовнішньому застосуванні ніж при парентеральному / пероральному

Дозування

Часте або тривале застосування

0
Posted by adau in Протоколи, настанови, клінічні рекомендації, 0 comments

Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію (Для закладів, що надають первинну медичну допомогу)

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ, ЩО НАДАЮТЬ ПЕРВИННУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

Положення протоколу

Обґрунтування

Необхідні дії

1. Профілактика

Профілактика медикаментозної алергії розподіляється на заходи:
1. Загального порядку
2. Індивідуальні
1. Заходи загального порядку:
– боротьба з поліпрагмазією;
– зміна порядку роботи аптечних установ;
– підвищення контролю за ЛЗ, що відпускаються без рецепта;
– налагодження в ЗОЗ методів раннього виявлення і профілактики МА, їх ретельний облік.
2. Індивідуальні заходи:
– проведення роз’яснювальної роботи серед населення з метою попередження неконтрольованого використання ЛЗ.
Попередження наступних реакцій є важливою частиною лікування пацієнта. Йому повинна
бути надана письмова інформація про те, застосування яких ЛЗ необхідно уникати. Такі
ЛЗ необхідно підкреслити у виписці із ЗОЗ та інформувати лікаря загальної практики – сімейного лікаря. Корисними є браслети алергіків, коли є ризик внутрішньовенного введення ЛЗ в екстрених випадках, наприклад міорелаксантів, опіатів, пеніциліну або НППЗ.
Фахівці ЗОЗ повинні повідомляти про побічні реакції ЛЗ за допомогою заповнення спеціальних карт відповідно до до чинного законодавства.

Обов’язкові:
1. Анкетування всіх пацієнтів перед призначенням медикаментозного лікування (див. додаток 1).
2. Уникати призначення відповідних ЛЗ у пацієнтів з окремими генетичними захворюваннями (див. таблиця 1).
3. Реєстрація ЛЗ, що спричинив алергічну реакцію, в карті амбулаторного або стаціонарного хворого.
4. Реєстрація несприятливих медикаментозних реакцій відповідно до чинного законодавства.

2. Діагностика

Детальна історія захворювання необхідна для точної діагностики медикаментозної реакції і повинна включати відомості про ЛЗ, дозу, оцінку часу та клінічну картину реакції. Це може свідчити про імунологічний механізм і визначати діагностичний процес і лікування.
Шкірні проби не повинні застосовуватися для виявлення МА при відсутності клінічного
анамнезу, що припускає IgE-опосередковану МА. При зборі скарг звернути увагу на характер висипу, інтенсивність, поширеність, свербіж, ураження слизових оболонок ротової порожнини, нудоту, ядуху, головокружіння, головний біль, порушення свідомості та її втрату.
• Детальний опис реакції
• Послідовність виникнення симптомів і їх тривалість:
– проведене лікування (під час реакції);
– результат.
• Послідовність появи симптомів після введення ЛЗ
• Чи вводився підозрюваний ЛЗ раніше, ще до даного курсу лікування?
• Як довго використовувався ЛЗ перед початком проявів алергічної реакції?
• Коли використання ЛЗ припинилося? Яким був ефект?
• Опис очевидців (пацієнт, родич, лікар)
• Захворювання, для лікування якого використовувався підозрюваний ЛЗ, тобто основне захворювання (яке може стати причиною виникнення симптомів)
• Перелік ЛЗ, які використовувалися під час виникнення побічної реакції алергії
(включаючи ЛЗ, що регулярно застосовуються, а також ЛЗ, що відпускаються без рецепта, і засоби нетрадиційної медицини)
• Анамнез життя
• Алергічна реакція на інші ЛЗ
• Інші алергічні реакції
• Інші захворювання
Серійні зразки крові для дослідження рівня сироваткової триптази повинні бути взяті за підозри на анафілаксію

Обов’язкові:
1. Анкетування пацієнта (див. додаток 1):
– пацієнт заповнює опитувальник при підозрі на МА з обов’язковим підписом пацієнта під анкетою.
2. За наявності симптомів гострої алергічної реакції на ЛЗ лікар ЗОЗ заповнює карту реєстрації медикаментозної алергічної реакції (див. додаток 2).
3. Клініко-лабораторне обстеження пацієнта.
Фізикальне обстеження:
огляд органів та систем.
Під час огляду потрібно звернути увагу на:
– наявність набряків;
– зміни стану шкіри та слизових;
– стан верхніх та нижніх дихальних шляхів;
– стан серцево-судинної системи;
– системні прояви хвороби.
Пальпація.
Аускультація.
Вимірювання артеріального тиску (АТ) на обох руках.
Вимірювання частоти серцевих скорочень.
Вимірювання пульсу.
Вимірювання температури тіла.
Вимірювання маси тіла.
Спірометрія та ЕКГ (за потреби).
Рентгенографія органів грудної клітки (за потреби).
Лабораторні обстеження:
загальний аналіз крові з визначенням еозинофілів та швидкості осідання еритроцитів, біохімічний аналіз крові, глюкоза крові, загальний аналіз сечі (за показаннями), RW (за показаннями), ВІЛ (за показаннями), обстеження на наявність щодо антигенів (АГ) вірусних гепатитів B і С (за показаннями), дослідження калу на яйця гельмінтів (за показаннями), при анафілаксії – визначення базового рівня триптази.
4. Направлення на консультацію до лікаря-алерголога, лікаря-алерголога дитячого у випадку наявності в анамнезі документованої алергічної реакції на ЛЗ (див. додаток 4) з повним обстеженням пацієнта.

3. Лікування

Надання первинної медичної допомоги (у будь-якому ЗОЗ, на будь-якому етапі).

1. Надання первинної медичної допомоги при перших проявах анафілаксії (див. додатки 5, 6, 7).
2. Скерувати пацієнтів з медикаментозною алергією до алергологічного відділення: МА з клінічними проявами генералізованої кропив’янки, бронхоспазму, багатоформної еритеми, набряку Квінке, алергічного дерматиту, алергічного васкуліту, гострих токсико-алергічних реакцій (ГоТАР) І, ІІ ступеня тяжкості.
До реанімаційного відділення: при анафілаксії, МА з клінічними симптомами ГоТАР III,
IV ступеня тяжкості.

4. Подальше обстеження

Обстеження осіб на МА здійснюється у ЗОЗ, що надають вторинну
(спеціалізовану) медичну допомогу.

Своєчасне направлення до ЗОЗ, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, на обстеження та визначення причинного агента та надання подальших
рекомендацій (див. додаток 4).

Документування та обмін інформацією з лікарями інших спеціальностей
Документування нових алергічних реакцій, що спричинені ЛЗ.
У пацієнтів з підозрою на МА необхідно документувати їх реакцію, в структурованій формі:
1) загальний характер і комерційне найменування ЛЗ, який підозрюється в заподіянні реакції, в тому числі концентрацію / дозу та форму випуску;
2) опис реакції;
3) показання для застосування ЛЗ (якщо немає клінічного діагнозу, опишіть синдроми / симптоми);
4) дата і час реакції, кількість доз, що приймаються або кількість днів прийому ЛЗ до початку реакції;
5) спосіб введення;
6) які ЛЗ або групи ЛЗ уникати в майбутньому.

Визначення рівня сироваткової триптази за умов анафілаксії

1. Після підозрюваної анафілаксії, асоційованої з ЛЗ, забрати в пацієнта 3 зразка крові (перша проба – після початку надання допомоги пацієнту, друга – протягом 30-120 перших хвилин після розвитку реакції та третя – через 24 години після розвитку симптомів) для визначення базового рівня триптази.
2. Чітко вказати час забору зразків крові (на всіх трьох зразках), взятих для визначення рівня триптази: в медичних записах пацієнта та при заповненні форми замовлення і власне на пробірках-зразках.
3. У комплект для анафілаксії повинні входити пробірки для забору зразків крові для визначення рівня триптази.

Таблиця 1

ЛЗ, застосування яких необхідно уникати при генетичних захворюваннях, що впливають на їх метаболізм

Генетичне захворювання

ЛЗ, якого слід уникати

Злоякісна гіперпірексія

Пароподібні (інгаляційні) анестетики, суксаметоній

Недостатність глюкозо- 6-фосфатдегідрогенази

Сульфони, нітрофурантоїн, метиленовий синій, примахін, хінолони, сульфаміди.

З обережністю: ацетилсаліцилова кислота, хлорохін, препарати вітаміну K, хінідин, хінін

Порфирія

Амфетаміни, анаболічні стероїди, антидепресанти, деякі антигістамінні препарати, барбітурати, деякі бензодіазепіни, цефалоспорини, деякі пероральні протизаплідні засоби, діуретики, похідні ріжків, гормонозамісна терапія, прогестогени, сульфаміди, сульфонілсечовина

Недостатність псевдохолінестерази

Суксаметоній

Повільні ацетилятори

Прокаїнамід, сульфасалазин

Недостатність тіопурин-
S-метилтрансферази

Азатіоприн (виявляє токсичну дію на кістковий
мозок)

0
Posted by adau in Протоколи, настанови, клінічні рекомендації, 0 comments

Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію (вступна частина)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

30.12.2015 № 916

Вступ

Основною метою цього уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги (УКПМД) є створення єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам з медикаментозною алергією (МА).

За формою, структурою та методичним підходом щодо використання вимог доказової медицини УКПМД відповідає вимогам «Методики розробки та впровадження медичних стандартів (уніфікованих клінічних протоколів) медичної допомоги на засадах доказової медицини», затвердженої наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 751, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313.

Відповідно до вимог акредитації у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) має бути наявний Локальний протокол медичної допомоги (ЛПМД), що визначає взаємодію структурних підрозділів ЗОЗ, медичного персоналу тощо. Взаємодія між ЗОЗ різних видів на практиці координується спільним узгодженим ЛПМД (регіональний рівень локального протоколу), що розробляється на основі цього УКПМД.

Обґрунтування та положення УКПМД побудовані на принципах доказової медицини з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій, відображених в адаптованій клінічній настанові «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію», при розробці якої використані прототипи:

Aberer W., Bircher A., Romano A., Blanca M., Campi P., Fernandez J., Brockow K., Pichler W. J., Demoly P. for ENDA, and the EAACI Interest Group on Drug Hypersensitivity. Drug Provocation Testing in the Diagnosis of Drug Hypersensitivity Reactions: General Considerations // Allergy. – 2003. – 58. – P. 854-863.

Agache I., Ryan D., Rodriguez M.R., Yusuf O., Angier E., Jutel M. Allergy management in primary care across European countries – actual status // Allergy. 2013 68(7): 836-843.

Brockow K, Garvey LH, Aberer W, Atanaskovic-Markovic M, Barbaud A, Bilo MB, Bircher A, Blanca M, Bonadonna B, Campi P, Castro E, Cernadas JR, Chiriac AM, Demoly P, Grosber M, Gooi J, Lombardo C, Mertes PMMosbech H, Nasser S, Pagani M, Ring J, Romano A, Scherer K, Schnyder B, Testi S, Torres M, Trautmann A, Terreehorst I; ENDA/EAACI Drug Allergy Interest Group. Skin test concentrations for systemically administered drugs – an ENDA/EAACI Drug Allergy Interest Group position paper // Allergy. 2013 Jun;68(6):702-12. doi: 10.1111/all.12142. Epub 2013 Apr 25.

Kowalski ML, Makowska JS, Blanca M, Bavbek S, Bochenek G, Bousquet J, Bousquet P, Celik G, Demoly P, Gomes ER, Niїankowska-Mogilnicka E, Romano A, Sanchez-Borges M, Sanz M, Torres MJ, De Weck A, Szczeklik A, Brockow K. Hypersensitivity to nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) – classification, diagnosis and management: Review of the EAACI/ENDA and GA2LEN/HANNA. Allergy 2011; 66: 818-829.

K. Brockow1, L. H. Garvey, W. Aberer, M. Atanaskovic-Markovic, A. Barbaud, M. B. Bilo, A. Bircher, M. Blanca, B. Bonadonna, P. Campi, E. Castro, J.

R. Cernadas, A. M. Chiriac, P. Demoly, M. Grosber, J. Gooi, C. Lombardo, P. M. Mertes, H. Mosbech, S. Nasser, M. Pagani, J. Ring, A. Romano, K. Scherer, B. Schnyder, S. Testi, M. Torres, A. Trautmann, I. Terreehorst. Allergy 2013; № 68, С. 702-712.

Mertes P.M., Malinovsky J.M., Jouffroy L., the Working Group of the SFAR and SFA, Aberer W., Terreehorst I., Brockow K., Demoly P., for ENDA and the EAACI Interest Group on Drug Allergy. Reducing the Risk of Anaphylaxis During Anesthesia: 2011 Updated Guidelines for Clinical Practice // J Investig Allergol Clin Immunol – 2011. – Vol. 21(6). – P. 442-453.

Mirakian R, Ewan PW, Durham SR, Youlten LJ, Duguй P, Friedmann PS, English JS, Huber PA, Nasser SM; BSACI. BSACI guidelines for the management of drug allergy // Clin Exp Allergy. 2009 Jan;39(1):43-61. doi: 10.1111/j.1365- 2222.2008.03155.x.

Muraro A, Roberts G, Worm M, et al. Anaphylaxis: Guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology (in preparation) // Allergy. 2013.

Simons E., Ardusso L.R.F., Dimov V., Ebisawa M., El-Gamal Y.M., Lockey R.F., Sanchez-Borges M., Senna G.E., Sheikh A., Thong B.Y., Worm M. World Allergy Organization Anaphylaxis Guidelines: 2013 Update of the Evidence Base // Int Arch Allergy Immunol.-2013. 162.- P.193-204.

Scherer K., Brockow K., Aberer W., Gooi J.H.C., Demoley P., Romano A., Schnyder B., Whitaker P., Cernadas J.S.R., Bircher A.J. Desensitization in delayed drug hypersensitivity reactions – an EAACI position paper of the Allergy Interest Group. Allergy 2013; 68(7): 844-852.

Drug allergy: diagnosis and management of drug allergy in adults, children and young people. NICE (National Institute of Health and care Excellence) Clinical guideline 183. September 2014-167 pages.

Перелік скорочень, що використовуються у протоколі

АГ антиген

АПФ ангіотензин-перетворюючий фермент АТ артеріальний тиск

ІГВВ імуноглобуліни для внутрішньовенного введення ВІЛ вірус імунодефіциту людини

ГКС глюкокортикостероїди

ГоТАР гостра токсико-алергічна реакція ЕГДС езофагогастродуоденоскопія

ЕКГ електрокардіограма / електрокардіографія ЗОЗ заклади охорони здоров’я

КМП клінічний маршрут пацієнта ЛЗ лікарські засоби

ЛПМД локальні протоколи медичної допомоги МА медикаментозна алергія

МОЗ Міністерство охорони здоров’я

МПТ медикаментозний провокаційний тест НАМН Національна академія медичних наук

НППЗ нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби СРБ С-реактивний білок

УЗД ультразвукове дослідження

УКПМД уніфікований клінічний протокол медичної допомоги ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ЦНС центральна нервова система

DRESS Drug-Related Eosinophilia and Systemic Simptoms syndrom (синдром медикаментозних реакцій з еозинофілією і системними симптомами)

Ig імуноглобулін

RW реакція Вассермана

І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

1.1. Діагноз: Медикаментозна алергія.
1.2. Код МКХ-10: Z 88
1.3. Протокол призначений для: лікарів-алергологів, лікарів-
алергологів дитячих та всіх лікарів, які призначають фармакотерапію, а також
всіх медичних працівників, які надають екстрену, первинну, вторинну
(спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу
пацієнтам з медикаментозною алергією.
1.4. Мета протоколу: УКПМД розроблений для створення єдиної
комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам з
медикаментозною алергією шляхом координування та оптимізації екстреної,
первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої)
медичної допомоги.
1.5. Дата складання протоколу: грудень 2015 року.
1.6. Дата перегляду протоколу: грудень 2018 року.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь у розробці протоколу:

Кравченко Василь Віталійович в.о. директора Медичного департаменту МОЗ України, голова робочої групи;

Хобзей Микола Кузьмич
директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України, д.мед.н., професор (голова робочої групи до 19.05.2014);

Чоп’як Валентина Володимирівна
завідувач кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності
«Алергологія, Імунологія, Клінічна імунологія, Лабораторна імунологія» (згідно з наказом МОЗ України від 29.05.2014 № 196-к) (заступник голови з клінічних питань);

Ліщишина Олена Михайлівна
директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.мед.н., ст.н.с. (заступник голови з методологічного супроводу);

Антипкін Юрій Геннадійович
директор Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», академік НАМН України, д.мед.н., професор, президент Асоціації педіатрів України;

Глумчер Фелікс Семенович
завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Анестезіологія» (згідно з наказом МОЗ України від 10.12.2012 № 526-к), президент Асоціації анестезіологів України;

Гогунська Інна Володимирівна
заступник директора Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів Державної установи «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України», д.мед.н.;

Дитятковська Євгенія Михайлівна
завідувач алергологічним відділенням Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», д.мед.н., Заслужений лікар України, головний алерголог м. Дніпропетровська, віце-президент Асоціації алергологів України, Координатор МОЗ України з питань клінічної алергології;

Драннік Георгій Миколайович
професор кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д.мед.н., професор, почесний президент Українського товариства спеціалістів
з імунології, алергології, імунореабілітації;

Зайков Сергій Вікторович
професор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д.мед.н.;

Зіменковський Андрій Борисович
завідувач кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д.мед.н., професор;

Кайдашев Ігор Петрович
завідувач кафедри внутрішньої медицини № 3 Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», проректор з наукової роботи Української медичної стоматологічної академії,
д.мед.н., професор, президент Українського товариства спеціалістів з імунології, алергології та імунореабілітації;

Лапшин Володимир Федорович
завідувач наукової групи проблем алергії та імунореабілітації дітей відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча пульмонологія» (згідно з наказом МОЗ України
від 29.05.2014 № 196-к);

Літус Олександр Іванович
професор кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д.мед.н., професор, головний
позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дерматовенерологія» (згідно з наказом МОЗ України від 10.12.2012 № 526-к);

Ломіковська Марта Павлівна
консультант, лікар алерголог Львівського регіонального центру клінічної імунології та алергології, асистент кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;

Матюха Лариса Федорівна
завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» (згідно з наказом МОЗ України від 29.05.2014 № 196-к);

Наконечна Алла Анатоліївна
консультант, лікар алерголог-імунолог Клініки алергології та імунології Королівського Шпиталю Університету Ліверпуля, член Європейських робочих
груп з медикаментозної алергії у Європейській Академії Клінічної Алергології та Імунології, к.мед.н.;

Осипова Людмила Станіславівна
завідувач лабораторією клінічної лікарні «Феофанія», лікар-імунолог-алерголог, к.мед.н., доцент;

Острополець Наталія Андріївна
начальник відділу високоспеціалізованої медичної допомоги управління надання медичної допомоги дорослим Медичного департаменту МОЗ України;

Павленко ОлексійВолодимирович
директор Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д.мед.н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Стоматологія» (згідно з
наказом МОЗ України від 29.05.2014 № 196-к);

Пухлик Борис Михайлович
завідувач кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, д.мед.н., професор, президент асоціації алергологів України;

Романюк Лілія Іванівна
завідувач алергологічного відділення № 1 Київської міської клінічної лікарні № 8, керівник Київського міського алергологічного центру, д.мед.н., головний позаштатний алерголог Департаменту охорони здоров’я
виконавчого органу Київської міської ради;

Степаненко Алла Василівна
професор кафедри організації медичного забезпечення збройних сил Української військово-медичної академії МЗС України, д.мед.н., професор;

Уманець Тетяна Рудольфівна
провідний науковий співробітник наукової групи проблем алергії та імунореабілітації дітей відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», д.мед.н., головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча алергологія» (згідно з наказом МОЗ України від 29.05.2014 № 196-к).

Методичний супровід та інформаційне забезпечення

Горох Євгеній Леонідович
начальник відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.тех.н.;

Мельник Євгенія Олександрівна
начальник відділу доказової медицини Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»;

Шилкіна Олена Олександрівна
начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охорони здоров’я Державного підприємства «Державний експертний центр
МОЗ України»;

Ромашова Неля Олександрівна
експерт відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України».
Адреса для листування: Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»,
м. Київ.

Електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua.
Електронну версію документу можна завантажити на офіційному сайті
МОЗ України: http://www.moz.gov.ua та в Реєстрі медико-технологічних
документів: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html

Рецензенти

Курченко Андрій Ігорович
завідувач кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д.мед.н., професор;

Літус Віктор Іванович
завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, д.мед.н., доцент;

Рекалова Олена Михайлівна
завідувач лабораторії клінічної імунології Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України», д.мед.н.

1.8. Коротка епідеміологічна інформація
За даними літератури, у структурі побічних дій лікарських засобів (ЛЗ) перше місце займають дозозалежні токсичні реакції (понад 70 %). В Україні, за даними фармаконагляду, побічні реакції алергічного ґенезу (тип В) складають 57,24 % (ураження шкіри серед них складають 37,22 %).
За період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. департаментом післяреєстраційного нагляду (директор департаменту О.В. Матвєєва) ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» зареєстровано 15 890 випадків реакцій гіперчутливості, а саме:

Побічна реакція

Кількість повідомлень

Анафілаксія

121

Ангіоневротичний набряк

939

Кропив’янка

3000

Висипання різного характеру

10698

Свербіж

9699

Анафілактична реакція

21

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, побічні реакції частіше виникають при системному використанні антибактеріальних, нестероїдних протизапальних та протиревматичних засобів (НППЗ).

ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Медикаментозна алергія – патологічна реакція на лікарські засоби, в основі якої лежать імунологічні механізми.

На сьогодні в Україні відсутня спеціальна система реєстрації саме медикаментозної алергії (МА), відповідно – відсутня точна інформація щодо кількості реакцій гіперчутливості до ЛЗ, а також типів реакцій та їх наслідків. Крім того, відсутні дані про ефективність їх лікування як на госпітальному, так і на амбулаторних етапах. Слід відзначити, що в Україні також здійснюється і безрецептурний відпуск ЛЗ. При цьому останнім часом привертає увагу зростання кількості МА і в розвинених країнах світу.

Серед факторів ризику особливе значення надається впливу вірусних інфекцій, а також ряду патологічних станів (легеневий кістофіброз), які можуть впливати на прояв алергічної реакції, що необхідно враховувати в клінічній практиці. Важлива роль відведена також ацетилсаліциловій кислоті та інгібіторам ангіотензин-перетворюючого фермента (АПФ), які сьогодні використовуються у кардіологічних пацієнтів.

Клінічні прояви МА розглядаються лікарями-алергологами, лікарями- алергологами дитячими та лікарями інших спеціальностей імунологічних механізмів як з позиції необхідності розуміння (встановлення типу реакції гіперчутливості за клінічними проявами, що визначає як діагностичну, так і лікувальну тактику), так і необхідності введення в клінічну практику простих, але ефективних критеріїв діагностики алергічних реакцій на ЛЗ з боку шкіри та

дихальних шляхів, системних проявів (які дозволяють визначити тип імунологічної реакції), а також допоміжних лабораторних даних in vitro.

МА є досить складним завданням та випробуванням і існують значні відмінності як у діагностиці та веденні пацієнтів із МА, так і в доступі їх до спеціалізованої допомоги. Це може призводити до гіподіагностики, неправильного діагнозу та самодіагностики. Така ситуація може бути викликана через недостатність усвідомлення наявних послуг або відсутність центрів медичної допомоги пацієнтам з МА.

У зв’язку з цим і виникла нагальна потреба приведення практики медичної допомоги пацієнтам з МА у відповідність до сучасних науково- обґрунтованих підходів, з метою забезпечення медичної допомоги пацієнтам з МА.

Даний протокол було розроблено для використання медичними працівниками в ЗОЗ і пропонує найкращу практику з діагностики та лікування МА у дорослих, молодих людей і дітей.

0
Posted by adau in Протоколи, настанови, клінічні рекомендації, 0 comments

КОНГРЕС EAACI 2018

Конгрес EAACI 2018, організований Європейською академією алергії та клінічної імунології (EAACI), є найбільшою медичною подією Європи в галузі алергології та клінічної імунології,  якак пропонує унікальну можливість дізнатися про останні відкриття. Будуть доповідати фахівці  охорони здоров’я і ключові лідери громадської думки в алергології і імунології з усього світу. Цей захід пропонує відмінну платформу для обміну знаннями, навчання і створення мереж.

Програма 

Доповідачі

DHM 2018, КОНФЕРЕНЦІЯ ПО ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ДО МЕДИКАМЕНТІВ

Амстердам, Нідерланди

19-21 квітня 2018 року в Амстердамі, Нідерланди відбудеться 8-ма зустріч з гіперчутливості до ліків (DHM). Ця подія вперше відбулась в Берні в 2004 році і була успішно проведена в наступних містах: Ліверпулі – 2006; Парижі – 2008; Римі – 2010; Мюнхені-2012; Берні-2014; і Малазі – 2016.

DHM – це міждисциплінарна зустріч, яка об’єднує дослідників та лікарів з різних напрямів для обміну найновішими даними в цій області, що постійно розвивається та передачі їх у клінічну практику. Це провідна подія такого роду, з залученням до 400 лікарів та дослідників з усього світу.

Програма включає в себе доповіді про роль генетики, епігенетики та ферментів, а також про старі проблеми, такі як підвищена чутливість до антибіотиків та анестетиків та механізми реакцій гіперчутливості. І, звичайно, ми сподіваємось, що Ви будете насолоджуватися красивим старовинним внутрішнім містом Амстердама зі своїми музеями, ресторанами та іншими відомими пам’ятками!

 

[su_button url=”http://scientific.eaaci.org/site/programme/?a=dhm2018#!” target=”blank” style=”soft” background=”#1d547f” size=”7″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: mortar-board” rel=”nofollow” title=”ПРОГРАМА”]ПРОГРАМА[/su_button]

[su_button url=”http://scientific.eaaci.org/site/speakers/?trackid=0#!” target=”blank” style=”soft” background=”#1d547f” size=”7″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: user” rel=”nofollow” title=”ДОПОЗДНА”]ДОПОВІДАЧІ[/su_button]

ISMA 2017, МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ З МОЛЕКУЛЯРНОЇ АЛЕРГОЛОГІЇ

9-11 листопада 2017 року, Люксембург

Європейський конвенційний центр Люксембург (ECCL)

Щорічний захід в якому беруть участь провідні алергологи зі всього світу. Даний симпозіум надає можливість нарахування балів для отримання ліцензування і сертифікації.

[su_button url=”http://scientific.eaaci.org/site/programme/?a=isma2017#!” target=”blank” style=”soft” background=”#1d547f” size=”7″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: mortar-board” rel=”nofollow” title=”ПРОГРАМА”]ПРОГРАМА[/su_button]

 

[su_button url=”http://scientific.eaaci.org/site/speakers/?trackid=0#!” target=”blank” style=”soft” background=”#1d547f” size=”7″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: user” rel=”nofollow” title=”ДОПОЗДНА”]ДОПОВІДАЧІ[/su_button]